- безвільний
- —————————————————————————————безві́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
безвільний
Смотреть что такое "безвільний" в других словарях:
безвільний — див. безвольний … Український тлумачний словник
безвідвальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідповідальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвольність — безві/льність, ності, ж. Властивість і стан за знач. безвольний, безвільний … Український тлумачний словник
безвольно — безві/льно. Присл. до безвольний, безвільний … Український тлумачний словник
безвольний — безві/льний, а, е. Який не має волі, не здатний самостійно щось зробити, вирішити. || Який виражає брак волі, нерішучість. || Млявий, розслаблений (про тіло, його частини) … Український тлумачний словник
абулічний — а, е. Безвільний … Український тлумачний словник
м'якотілий — а, е. 1) З м яким, повним тілом. 2) перен., рідко. Безвільний, піддатливий … Український тлумачний словник
слинявий — а, е, розм. 1) У якого постійно тече слина з рота. || у знач. ім. сли/нявий, вого, ч.; сли/нява, вої, ж. Людина, в якої постійно тече слина з рота. || Вкритий слиною, вологий від слини. 2) перен., зневажл. Безвільний, безхарактерний, нікчемний … Український тлумачний словник
акредитив — а, ч. 1) Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми власникові документа. 2) Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім я якої його виписано, отримати в банку вказану… … Український тлумачний словник
